Архив новостей

Ноябрь 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Окт    
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930  

Наши баннеры

Баннерообмен:

Правила комментирования

Присоединяйтесь к нам:

Відкритий лист до громадянського суспільства, Верховної Ради та Уряду України

17.10.2017 відбулося засідання колегії Дергачівської райдержадміністрації, де обговорювався проект розширення існуючого у Дергачах полігону твердих побутових відходів та будівництва на ньому нових об’єктів з утилізації відходів, причому за рахунок кредитів від Світового банку. Цей проект нас зацікавив, насамперед, як жителів Харківщини, а також як громадських діячів. Окрім цього нам вже доводилося приймати участь у різних екологічних проектах, зокрема, 20 років тому у проекті з утилізації відходів для Харкова на основі ідеї раціонального розосередження модульних переробних комплексів канадської конструкції по периметру міста. Це давало багато екологічних, організаційних та економічних переваг. Тоді була детально вивчена і розглянута і ситуація з Дергачівським сміттєзвалищем.

За кілька днів до засідання колегії ДРА ми мали можливість ознайомитися з відповідями, які надійшли від Харківської міськради та Кабміну України на запити дергачівських активістів та народного депутату України Р. Семенухи. Ці відповіді розкривали у деякій мірі сутність проекту, на жаль, далеко не повно. Але й викладене у них викликає чималу кількість запитань і незгод. Назвемо тут тільки основні з них.

1. У «Пояснювальній записці», підписаній головою ХОДА Ю. Світличною та харківським міським головою Г. Кернесом, цілком аргументовано викладено проблему утилізації відходів у м. Харків та області й необхідність створення відповідних потужностей. Але разом з цим деякі її тези викликають незгоду. Зокрема:
1.1. Сказано: «У проекті розпорядження відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень» (п. 7). Цю тезу повторено і у висновку Міністерства юстиції. З такою заспокійливою оцінкою не можна погодитися, бо достеменно відомо, що саме у сфері утилізації побутових відходів зчиняються масштабні зловживання. Тому виведення цих робіт, починаючи вже з проектної стадії, з-під відповідного контролю вважаємо неприпустимим. Навпаки, необхідно визнати потребу у захисті від корупційних дій. По-перше, це визнання тягне за собою відповідні процедури і нагляд на етапі проектних та будівельних робіт (у даному випадку це захистить від розкрадання кредитних коштів Світового банку). По-друге, вимагає створити позбавлене корупційних ризиків управління підприємством після введення його в дію.
1.2. Сказано: «Проект розпорядження не потребує громадського обговорення» (п. 8). Це твердження вступає у пряме протиріччя з міжнародними та вітчизняними нормативними актами, які вимагають громадського обговорення екологічно важливих рішень, починаючи з етапу їхньої підготовки. Зокрема, ця норма прописана у Законі України «Про екологічну експертизу» (ст.. 11), а пункт 4 ст. 6 Орхуської конвенції щодо екологічних проектів вимагає: «Кожна зі Сторін забезпечує участь громадськості вже на ранньому етапі, коли є всі можливості для розгляду різних варіантів і коли участь громадськості може бути найефективнішою». У випадку з даним проектом очевидно, що його складність, висока ціна помилок та необхідність мати згоду територіальної громади потребують не тільки обговорення на народних зібраннях, а перш за все в аудиторіях з учасниками, що мають відповідну кваліфікацію. Пропонуємо підготувати і провести, як необхідну в даному випадку форму громадського обговорення, наукову екологічну конференцію з міжнародною участю, на якій основною темою має стати аналіз даною ситуацію в цілому і по конкретним рішенням щодо даного проекту.
1.3. До розділу 3 «Правові аспекти» не включено Закон України «Про екологічну експертизу», під дію якого згідно ст. 14. «Об’єкти державної екологічної експертизи» безпосередньо попадають подібні проекти. Наразі така державна експертиза не проведена, в тому числі і відповідним еколого-експертним підрозділом ХОДА, як того вимагає закон. Проігнорована вимога ст.16 цього Закону «Громадська екологічна експертиза». В цілому сам факт ігнорування цього Закону України унеможливлює або робить злочинними будь-які дії по реалізації даного проекту, в тому числі інвестування.

1.4. Вибір існуючого протягом багатьох десятиліть Дергачівського полігону твердих побутових відходів в якості об’єкта нового будівництва і суттєве посилення його навантаження зроблено без будь-якого обґрунтування. Зокрема відсутня прив’язка проекту до стратегії поводження з відходами в масштабах області. Не враховано і те, що сучасні концепції встановлюють вимоги щодо обмеження концентрації відходів та об’ємів їхньої переробки в одному місці, а також вказують на необхідність відповідальної участі утворювачів сміття у їх сортуванні та переробці.
2. З довідки ХОДА: «Міжнародно-правові зобов’язання України у сфері європейської інтеграції щодо предмета правового регулювання проекту відсутні». З висновку Міністерства юстиції: «Проект Розпорядження Кабінету Міністрів України не потребує проведення експертизи на відповідність чинним міжнародним договорам України».
Наша позиція полягає в тому, що неприпустимо уникати експертизи даного проекту на відповідність міжнародним зобов’язанням України. Підписавши Угоду про асоціацію Україна-ЄС, наша держава взяла на себе відповідальність щодо виконання цілої низки природоохоронних директив. Зокрема, Директива № 2008/98/ЄС передбачає ієрархічне поводження з відходами та попередження їх утворення, особливий підхід до небезпечних відходів, запровадження реєстру установ і підприємств, які здійснюють збір та транспортування відходів. Директива № 1999/31/ЄС передбачає класифікацію місць захоронення відходів, підготовку національної стратегії щодо зменшення кількості міських відходів, встановлення системи процедур подачі заяв та надання дозволів, а також щодо процедур прийняття відходів, встановлення процедур контролю та моніторингу під час функціонування та закриття полігонів, а також процедур подальшого догляду після закриття з метою забезпечення їх знешкодження, впровадження планів очистки існуючих місць захоронення, забезпечення необхідної обробки відповідних відходів перед їх захороненням (направленням на полігони/сміттєсховища) та багато іншого. Також поводження з певними класами відходів регламентується положеннями міжнародних конвенцій та договорів, зокрема: Базельська конвенція про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням (прийнята Україною у 1999 році), Стокгольмська конвенція про стійкі органічні забруднювачі (прийнята Україною у 2007 році) тощо. А міжнародні угоди в сфері охорони довкілля, підписані сторонами Договору про Асоціацію, визнаються його частиною.
Разом з тим, у «Пояснювальній записці» до проекту розпорядження (стаття 3 «Правові аспекти») та в інших довідках немає жодного посилання на ці документи, замість цього дається перелік лише вітчизняних нормативно-правових актів, і то неповний. Отже, євроінтеграційні норми залишилися поза увагою розробників проекту і не враховані.
3. Даний проект не погоджено з Міністерством екології та природних ресурсів України. На це вказує і у своєму висновку і Мінюст: «Оскільки Мінприроди України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні і забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та у межах своєї компетенції біологічної і генетичної, поводження з відходами, у тому числі радіоактивними, запропонований проект підлягає обов’язковому погодженню з Міністерством екології та природних ресурсів України». Дивно, що після такого висновку Мінюст все ж таки погоджує цей проект.
Тепер перейдемо до самого засідання колегії Дергачівської РДА. З інформацією по проекту виступив Ф.В. Лученко, радник Харківського міського голови. Які наші висновки по його інформації:
1. Позитивне. Запропонована технологія утилізації органічних відходів базується на процесах, які не передбачають їхнього спалювання.
2. Тут і далі негативні враження. Проект розроблено некомплексно. Основна увага зосереджена на будівництві полігону на новій площі у 34 га, при цьому не передбачено:
• обслуговування та рекультивація наявного сміттєзвалища, маса якого не менша за 50 млн. тонн;
• не передбачені заходи з підготовки та реалізації роздільного збору сміття у місцях його появи (навпаки: висока потужність лінії з сортування сміття безпосередньо на полігоні вказує, що сюди й переноситься основна частина цієї роботи);
• не передбачена вкрай необхідна реконструкція та/або будівництво транспортних шляхів, які б дозволили транспортувати відходи на полігон в обхід існуючих населених пунктів (від окружної дороги до полігону);
• не передбачене вилучення та утилізація небезпечних відходів, що є у складі побутових відходів (батарейок, люмінесцентних ламп, азбестових виробів та інших);
• залишається неясним питання щодо промислових відходів;
• не дана комплексна оцінка екологічним ризикам, в тому числі небезпекам, які пов’язані з розміщення газового обладнання високої категорії небезпеки поблизу населеного пункту.
3. Проект зорієнтовано на закупівлю всього комплексу обладнання у закордонних поставників. В той же час очевидно, що значна частина обладнання може виготовлятися на вітчизняних підприємствах, і це може дати області комплекс економічних та соціальних позитивних ефектів.
4. Замовником даного проекту виступає харківське комунальне підприємство «Муніципальна компанія поводження з відходами». Вона, судячи з проекту, і надалі здійснюватиме прийом та переробку сміття, отримуватиме всі доходи. Вважаємо, що така пропозиція, в тому числі з огляду на репутацію комунальних служб харківської мерії, повністю підтверджує появу корупційних ризиків, викладених нами у п. 1.1., причому у плановому порядку. До того ж підпорядкованість компанії адміністрації міста Харкова нівелює основний принцип справедливості, а саме: громаді, яка надала згоду здійснювати на своїй території утилізацію сміття, що продукують інші території, мають бути надані всі ключові позиції. Тобто: отримання і повернення кредитів на проектування та будівництво; управління цими процесами, починаючи з визначення допустимої потужності; укладання договорів на прийом відходів та інші питання діяльності — все це має бути компетенцією та правом тієї громади, на території якої така переробка здійснюється. Саме такий підхід до організаційних засад (хазяїн – той, хто переробляє, всі інші – клієнти) бачиться єдино прийнятним, забезпечує розв’язання багатьох проблем. (Наприклад, буде контролюватися, як постачальники відходів забезпечують їх роздільний збір.) Будь-який інший організаційний принцип усуває Дергачівську громаду та її органи влади від впливу на роботу даного підприємства, їм відводиться пасивна роль отримувача мізерних компенсацій, які до того ж несуть корупційні ризики і встановлюються тими, хто відходи продукує.
Громадського обговорення проекту на цій колегії фактично не відбулося, воно було заблоковане головою райдержадміністрації, який виступав палким прихильником цього проекту і, мабуть, тому надавав присутнім право задавати лише зручні для доповідачів питання, але не висловлювати свої думки та застереження. До того ж, його постійні звинувачення присутніх активістів у політичній заангажованості, у нібито «бажанні піару», додавали непотрібного напруження і без того збудженій аудиторії. Для чого ж взагалі було виносити це надзвичайно складне і актуальне питання на таку нараду? Чому замість його широкого громадського обговорення по суті було організоване тільки інформування присутніх без обміну думками? Припускаємо, що автори проекту зрозуміли своє порушення вимог щодо громадського обговорення і вирішили, що для галочки його треба якось формально провести і відзвітувати. Тому обрали таку куцу форму нібито обговорення, додавши також підготовлений «одобрямс» від деяких з присутніх. До речі, тих, хто виступав з такими заявами, головуючий не перебивав і не обмежував.
Що робити в такий ситуації?
Сподіваємося, що громадські організації, депутати та інші активісти не допустять того, щоб умови життя дергачівської громади та людей, які проживають на цій території, в черговий раз були принесені в жертву інтересам тих, хто вибудовує схеми як «з легкістю» позбутися проблем з сміттям у мегаполісі, перекласти його шкідливу утилізацію на сусідні райони, не забуваючи при цьому про свої прибутки та вигоди. Причин, аргументів (частину з них ми виклали у цьому дописі) та можливостей для того, щоб продовжити роботу з перегляду цього невдалого проекту, достатньо, в тому числі для апелювання до міжнародних екологічних організацій, до Світового банку, щоб втрутилися у цю ситуацію. Також вважаємо за потрібне негайно розпочати процес перегляду усіх прийнятих у даному питанні рішень на предмет їх відповідності українському антикорупційному, екологічному та санітарно-епідеміологічному законодавству, аби уникнути чергової надзвичайної ситуації, екологічного лиха чи корупційно-кримінальної дискредитації нашої держави.

Олександр Сітенко, президент громадської наукової організації
«Товариство учасників руху»

Фелікс Ківва, еколог, професор

Олег Перегон, голова Координаційної Ради ГО «Зелений фронт»

Оставить ответ

 

Вы можете использовать эти HTML тэги

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>