Архив новостей

Октябрь 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Июл    
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031  

Наши баннеры

Баннерообмен:

Правила комментирования

Присоединяйтесь к нам:

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ ЩОДО ДОЦІЛЬНОСТІ ВІДХИЛЕННЯ ПРОЕКТУ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ МІСТА ХАРКОВА ДО 2020 РОКУ.

«Зелений Фронт» звернувся до всіх фракцій харківської міської ради з проханням про відхилення «сирої», недоопрацьованої та в багатьох питаннях помилкової стратегії розвитку міста, щоб цей документ змогли доопрацювати експерти, та місто отримало гідну стратегію, а не запис політичних гасел, як є сьогодні.

Свої зауваження щодо проекту «Стратегії» експерти «Зеленого Фронту» висловили на сумісній прес-конференції з представниками інших громадських організацій («Товариство учасників руху» та «Антикорупційний центр Харківської області»). А також відповідне звернення було публічно підписано представниками різних громадських організацій та направлене усім депутатським фракціям Харківської міської ради.

Ось посилання на відео з нашої прес-конференції та її стислий опис: http://nakipelo.ua/aktivisty-vyskazalis-protiv-strategii-razvitiya-harkova/.

А ось наше звернення, яке сьогодні було передано депутатам:

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ

ЩОДО ДОЦІЛЬНОСТІ  ВІДХИЛЕННЯ  ПРОЕКТУ

СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ МІСТА ХАРКОВА ДО 2020 РОКУ.

Відзначаючи

важливість і необхідність підготовки якісної Стратегії розвитку міста Харкова (проект Стратегії – на офіційному сайті Харківської міськради, міського голови, виконкому: http://www.city.kharkov.ua/assets/files/docs/zakon/strategy2411.pdf ), яка б відповідала новим геополітичним і соціально-економічним реаліям, міжнародним документам з розвитку на рівні ООН, Європейського Союзу і чинній нормативно-правовій базі,

зафіксувавши

  • суперечності між змістом проекту Стратегії розвитку міста Харкова до 2020 року (надалі – Стратегія) і фактичними тенденціями просторового розвитку Харкова;
  • відсутність індикаторів для оцінювання частини заходів, суперечливість і низьку якість частини індикаторів;
  • маніпулятивне застосування принципу стійкого (сталого) зростання,

вважаємо, що запропонований проект Стратегії розвитку міста Харкова до 2020 року має бути відхилено

з огляду на наведені нижче вади та недоліки.

Запропонована виконавчими органами Харківської міськради Стратегія містить численні організаційно-методологічні прогалини та вади, які підривають довіру до якості та обґрунтованості цього основоположного документа, важливого для розвитку мегаполіса, його співпраці з іншими містами України та Європи, отримання міжнародної донорської допомоги тощо.

1. Методологічні прогалини, вади та недоліки

1.1. Відсутність зеленої книги (відображення консультаційного процесу) та білої книги (пропозиції щодо діяльності), які є необхідними для підготовки такого важливого стратегічного документа.

1.2. Відсутність стратегічного бачення тих нових драйверів, «локомотивів», які стануть ключовими факторами розвитку в перспективі та тепер, – в процесі відмови економіки м. Харкова від орієнтації на торгівлю з державою-агресором.

1.3. Відсутність чітко визначеного і вичерпного переліку знакових інфраструктурних проектів для Харкова.

1.4. Відсутність опису і аналізу пріоритетів та кількісних прогнозних значень базових показників кожного з альтернативних сценаріїв реалізації стратегії розвитку міста, відсутність будь-якого кількісного планування, – натомість запропоновано лише набір гасел.

1.5. Відсутність обговорення і аналізу підстав для обрання запропонованого базового сценарію реалізації стратегії розвитку Харкова, що описаний у Стратегії.

1.6. Відсутність індикаторів для оцінювання частини заходів, або до їх оцінювання застосовувались показники, які не дозволяють виміряти ефективність заходів. Замість малоінформативних абсолютних величин слід було б вказувати придатні до порівняння з іншими містами величини відносні та питомі (коефіцієнти, частки, відсотки, на душу населення тощо). Для зручності сприйняття інформації варто було б навести в Додатку Г всі індикатори в розрізі кожного з пропонованих заходів.

1.7. Відсутність узгодженості між статистичними даними щодо стану і тенденцій соціально-економічного розвитку з одного боку та індикаторами операційних цілей з іншого боку.

Очевидно, що все це є свідченням низькоякісної та поспішної підготовки тексту Стратегії.

2. Організаційні прогалини, вади та недоліки

2.1. Відсутність опису критеріїв для запрошення ключових стейкхолдерів (зацікавлених сторін) в рамках кожного тематичного напряму Стратегії.

2.2. Вибірковість залучення ключових стейкхолдерів в рамках кожного тематичного напряму Стратегії для проведення «круглих столів» влітку 2016 р.

2.3. Відсутність зворотного зв’язку з учасниками «круглих столів» – авторами усних і письмових пропозицій (в частині з’ясування причин їх відхилення або неповноти врахування).

2.4. Відсутність проведення структурованих консультацій з природо- і пам’яткоохоронними громадськими організаціями, які стверджують про порушення прав громадян внаслідок ухвалення рішень органів місцевого самоврядування.

2.5. Відсутність проведення консультацій і незалучення до консультацій численних ініціативних груп мешканців, які виступають проти незаконних, сумнівних будівництв і змін функціонального призначення земельних ділянок.

3. Суперечність між змістом Стратегії та фактичними тенденціями просторового розвитку Харкова

Попри декларування, що Стратегія розвитку міста базується на науково-методичних засадах теорії стійкого зростання, реальна муніципальна політика, яка реалізується останні 10 років у Харкові, є свідченням суперечностей між заявленими теоретичними положеннями та фактичною практикою управління.

Ймовірно свідоме незалучення до консультацій численних ініціативних груп громадян, які виступають проти ущільнення забудови, змін функціонального призначення земельних ділянок, будівництва замість об’єктів соціальної інфраструктури об’єктів житлової забудови, постійного нецільового використання і забудови озеленених територій загального користування, лісопаркових, рекреаційних і природно-заповідних територій поряд із маніпулюванням показниками забезпеченості зеленими зонами загального користування (кв. метрів в розрахунку на 1 мешканця) є свідченням намагання розробників імітувати прихильність ціннісним імперативам сталого розвитку Харкова. Пояснимо: розробники Стратегії вказують, що «Зелені насадження – 15 кв. м на кожного жителя міста». Втім, законодавство України не містить жодного нормативу щодо «зелених насаджень на душу населення», адже такий термін позбавлений сенсу, оскільки різні зелені насадження мають різну функцію. Зокрема у Правилах утримання зелених насаджень у населених пунктах України є нормативи щодо «площі озеленених територій загального користування в населених пунктах» (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06/page), а це – зовсім інша категорія.

Відсутні згадки про такі нагальні потреби:

­      оприлюднення не вже ухвалених рішень, а проектів цих рішень у строки, які дозволять містянам подати свої пропозиції, змінити формулювання, виправити помилки, а вже після цього – проводити розгляд проектів на сесіях міськради;

­      проведення громадських слухань і загальноміських обговорень екологічно значущих проектів, що передбачено Оргуською конвенцією, до якої приєдналася Україна і яку ратифіковано Верховною Радою України;

­      встановлення меж територій з особливими режимами використання (заповідники, природоохоронні території, прибережні захисні смуги тощо);

­      створення альтернативних систем питного водопостачання належної якості (артезіанські бювети, «третій кран» тощо);

­      відхід від застарілої практики хлорування питної води, впровадження сучасних систем її біологічної очистки;

­      захист частини населення Харкова, яка користується колодязною водою, непридатною для споживання через забруднення хімічними речовинами;

­      захист частини населення Харкова, яка позбавлена доступу до системи централізованого водовідведення, шляхом контролювання надання відповідних послуг з точки зору безпеки для довкілля і здоров’я громадян;

­      створення у місті ефективної мережі зливової каналізації, забезпечення фільтрами вже наявних зливостоків;

­      перехід до роздільного збирання і утилізації твердих побутових відходів;

­      створення у місті системи поводження з небезпечними відходами (батарейками, люмінесцентними лампами, біологічними та медичними відходами тощо);

­      унеможливлення утворення на території міста несанкціонованих звалищ відходів як побутового, так і промислового походження;

­      відмова від ганебної практики щорічного знищення безпритульних тварин в стінах так званого «притулку», що наробило Харкову всесвітньої лихої «слави»;

­      використання системи паркування транспорту насамперед як засобу регулювання доступу до різних територій міста, зокрема до його центральної частини;

­      будівництво південно-західного сегмента окружної автодороги, що знизить кількість транзитного транспорту у місті Харкові;

­      запровадження на громадському транспорті системи диференційованих тарифів залежно від суми передоплати, дальності поїздки, періоду доби, дня тижня, сезону тощо;

­      створення не тільки і не стільки громадських рад, скільки експертних рад з різних галузей із залученням експертної спільноти місцевих наукових установ, громадських організацій, закордонних фахівців, у тому числі з міст країн ЄС;

­      забезпечення навчання і стажування харківських молодих фахівців у країнах ЄС з метою застосування найкращих практик міського господарства.

Інші ознаки низької якості Стратегії:

–      на сторінці 13 у пункті «Транспортна інфраструктура» відсутні статистичні дані щодо обсягів перевезень пасажирів і пасажирообороту міського електричного транспорту (метрополітен, трамвай, тролейбус);

–      на с. 17 у пункті «Екологічний стан» відсутні статистичні дані щодо забезпеченості мешканців зеленими насадженнями, територіальної доступності парків культури та відпочинку, забрудненості атмосферного повітря і вод;

–      на с. 50-51 у пунктах «Проблеми (слабкі сторони)» замість слова «зношеність» застосовано мовний покруч «знос»;

–      на с. 50 у пункті «Завдання» розробники допустили тавтологію: «оновлення рухомого складу транспортних засобів, призначених для здійснення пасажирських перевезень»;

–      на с. 50 у пункті «Завдання» автори знову допустили тавтологію: «оновлення рухомого складу вагонів метрополітену»;

–      на с. 50 у пункті «Заходи» замість справді актуального завдання розроблення Комплексної схеми транспорту м. Харкова (документа поки ще відсутнього, але вкрай потрібного для нашого величезного міста), чомусь йдеться про «коригування комплексної транспортної системи м. Харкова»;

З огляду на зазначене вище, вважаємо неприпустимим взяття до розгляду і схвалення проекту Стратегії розвитку міста Харкова до 2020 року і звертаємося до політичних сил, які представлені у Харківській міській раді щодо нагальної потреби ініціювати розроблення принципово нової Стратегії розвитку міста Харкова з урахуванням вимог усіх верств населення, а не лише забаганок лобістських кіл.

Звернення відкрите для приєднання політичних сил, експертів в царині місцевого і регіонального розвитку, урбаністики, містобудування, природо- і пам’яткоохоронних громадських організацій, аналітичних центрів, які займаються дослідженнями харківських справ, ініціативних груп мешканців, які виступають проти незаконних, сумнівних будівництв і змін функціонального призначення земельних ділянок, а також усіх небайдужих.

Віце-президент Громадської організації «Товариство учасників руху»                                           Віктор Козоріз

Голова координаційної ради Громадської організації «Зелений Фронт»                                        Олег Перегон

Ось зареєстрована в канцелярії муніціпалітету перша сторінка нашого звернення:

Оставить ответ

 

Вы можете использовать эти HTML тэги

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>