Архив новостей

Апрель 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Мар    
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930  

Наши баннеры

Баннерообмен:

Правила комментирования

Присоединяйтесь к нам:

Відкрита заява про злочини та правопорушення, що знаходяться в процесі скоєння та плануються

Генеральній Прокуратурі України

Міністерству внутрішній справ України

ЗМІ України

Відкрита заява про злочини та правопорушення,
що знаходяться в процесі скоєння та плануються

Проходячи по вулиці Квітки-Основ’яненка в місті Харкові активісти нашої громадської організації побачили ведення будівельних робіт за адресою вул. Квітки-Основ’яненка, 14. А за допомогою мережі Інтернет нам вдалося дізнатися, що це ведеться будівництво багатоквартирного жилого дому на 8 поверхів з підземною парковкою, ось посилання: http://www.zhilstroj-2.ua/objects/perspective-real-estate/kvitka-osnovianenko/.

На наш погляд, це будівництво має ознаки кримінального злочину, а саме, порушення статті 43 Закону України «Про охорону культурної спадщини», цитую: «За незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об’єкті археологічної спадщини, а також за умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини чи їх частин винні особи притягаються до кримінальної відповідальності відповідно до закону». Статті 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини» («Відповідальність юридичних осіб за порушення законодавства про охорону культурної спадщини»), а також статей 45, 46 та 47 цього Закону.

Річ у тім, що будівництво багатоквартирного будинку ведеться в безпосередній близькості від таких об’єктів культурної спадщини загальнонаціонального значення як будинки по вулиці Університетській, 12, 14 та 16 (в Держаному реєстрі нерухомих пам’яток України містяться в розділі «Об`єкти культурної спадщини національного значення, взяті на облік відповідно до законодавства Української РСР», включено до охоронюваних об’єктів: Постановою Ради Міністрів Української РСР “Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР” від 24.08.1963 № 970») (http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/publish/article/294605). А 3 вересня 2009 року була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України № 928 «Про занесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України». У державному реєстрі ці пам’ятки мають № 200002 (-1, -2, -3, -4 та -5) (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/928-2009-%D0%BF). Відповідно до номерів це:

—    Старий університетський корпус (1767-1776 років будівництва), розташований за адресою: вул.. Університетська, 14, в якому працював нобелівський лауреат Ілля Мєчніков, взагалі, саме в цьому приміщенні у 1805 році було відкрито Харківський університет, навчалися, працювали або бували найвидатніші діячі науки, культури, мистецтва тощо з початку ХIХ сторіччя до наших часів. Згідно Постанови Харківської обласної Ради №142 від 25 травня 1991 року додатково має ще й охоронний статус місцевого рівня (охоронний номер — 2396/1), у постанові прописані «межі охоронної зони і зони регулювання забудови» — 50 метрів;

—    Хімічний корпус університету (1777 рік будівництва), адреса — вул. Університетська, 12. В цьому корпусі працював всесвітньо відомий вчений М.М. Бекетов. Згідно Постанови Харківської обласної Ради №142 від 25 травня 1991 року додатково має ще й охоронний статус місцевого рівня (охоронний номер — 2396/2), у постанові прописані «межі охоронної зони і зони регулювання забудови» — 50 метрів;

—    Фізичний корпус університету (1777 рік будівництва), адреса — вул. Університетська, 16. В цьому корпусі працювали такі всесвітньо відомі вчені як Пільчіков, Рожанський, багато інших. Згідно Постанови Харківської обласної Ради №142 від 25 травня 1991 року додатково має ще й охоронний статус місцевого рівня (охоронний номер — 2396/3), у постанові прописані «межі охоронної зони і зони регулювання забудови» — 50 метрів.

—    Університетська церква, розташована за адресою Університетська, 25, є найстарішою університетською церквою України та однією з найстаріших у Європі, оскільки збудована у 1823 році, охоронний номер 694/2 (зараз — Український культурний центр «Юність»); Ця та вище розташовані пам’ятки відносяться до категорії «в», тобто ті, які можуть перебувати у власності, або в оренді;

—    Брама — вул. Університетська, 4/16, зведена у XVIII сторіччі. Категорія «а» (пам’ятки архітектури, які не можна використовувати для практичних цілей, охоронний номер 694/5).

Якщо уважно подивитися на місце будівництва, що вже розпочато (ведуться земляні роботи), то воно входить в охоронну зону відразу декількох з приведених вище пам’яток історії та архітектури національного значення. Також це будівництво відбувається в безпосередній близькості від наступних пам’яток історії та архітектури: Успенського собору (1771–1777, національного значення, охоронний номер — 692/1-3), Палацу Праці (1916 рік, місцевого значення, охоронний номер 271), Покровського собору (1689 рік, національного значення, 692/1), Юридичного факультету Харківського університету та бібліотеки університету (вул. Університетська, 27 та 23 відповідно, загальнонаціонального рівня, охоронні номери 200002-4 та 200002-5 відповідно).

Що ж вимагає діюче законодавство в таких випадках? Стаття 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначає таки терміни, як «зони охорони пам’ятки», «традиційний характер середовища» та «зміна об’єкта культурної спадщини». Стаття 5 цього Закону зазначає «Повноваження центральних органів виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини», серед яких (пункт 14) «погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам’ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об’єктах культурної спадщини» (згідно з Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №388/2011) таким органом є Міністерство культури України. Підкреслимо, що мова йде не про надання дозволу на будівництво в цілому, а про «погодження програм та проектів» будь-яких земельних або будівельних робіт на територіях пам’ятників. Отже, будівництво, яке відбувається та планується, вже порушує цю вимогу.

Пункт 15 статті 5 вимагає від Міністерства: «призначення відповідних охоронних заходів щодо пам’яток національного значення та їхніх територій у разі виникнення загрози їх руйнування або пошкодження внаслідок дії природних факторів або проведення будь-яких робіт». За висновками багатьох фахівців, висловленими публічно в ЗМІ Харкова та України, це будівництво обов’язково погіршить зовнішній вигляд памяток, оскільки багатоповерхова будівля закриє їх собою. Також при будівельних роботах обов’язково виникатимуть тріщини у ґрунті, які можуть спровокувати виникнення просідань та тріщин самих будівель пам’яток історії та архітектури, зазначених вище. Застосування (про яке повідомляли представники компанії, найняті для цієї забудови) технології «рідких паль» вже призводили у Харкові до аварій та руйнувань, зокрема, вони нанесли великих збитків ДП «Харківський метрополітен». Втім, ми вбачаємо злочинну бездіяльність з боку Міністерства культури під час земельних робіт, проект проведення яких не пройшов потрібного погодження, передбаченого законодавством.

Пункт 16 статті 5 вимагає від Мінкульту: «заборона будь-якої діяльності юридичних або фізичних осіб, яка створює загрозу об’єкту культурної спадщини або порушує законодавство у сфері охорони культурної спадщини». І знов Міністерство показує, на нашу думку, злочинну бездіяльність.

Пункт 18 статті 5 вимагає від Міністерства: «видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам’яток національного значення, припинення робіт на цих пам’ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, якщо ці роботи здійснюються за відсутності затверджених або погоджених із відповідними органами охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом, дозволів або з відхиленням від них». Отже, самоусунення Міністерства від охорони харківських пам’яток є прямим порушенням і цієї норми Закону.

Стаття 22 цього Закону вимагає: «Пам’ятки, їхні частини, пов’язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця». А Стаття 23 — «Усі власники пам’яток, щойно виявлених об’єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об’єкти зобов’язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір». Таким чином організація, яка передала підприємству «Олд Сіті» земельну ділянку, де зараз відбувається незаконне на нашу думку будівництво, мала змусити його укласти договір про збереження землі, що знаходиться у охоронній зоні пам’яток, у недоторканому вигляді. І далі у цій статті: «Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов’язків, що випливають із цього Закону».

Стаття 24 Закону наполягає на тому, що: «використання пам’ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам’ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо». Пункт 3 цієї ж статті зазначає: «Забороняється змінювати призначення пам’ятки, її частин та елементів, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини». Таким чином, встановлення паркану на будівельному майданчику, нанесення на нього написів, позначок, тощо, вже є порушенням цього закону, якщо немає дозволу на кожну з позначок, написів тощо. Проект зведення паркану та план цієї роботи також має бути перевірений та узгоджений Міністерством, або його не можна втілювати у життя.

Стаття 30 цього Закону вимагає: «Органи охорони культурної спадщини зобов’язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам’ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини». Стаття 32 пункт 1: «З метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам’яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам’яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару». Пункт 3: «На охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам’яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини». А стаття 34 закріплює за охоронними зонами пам’яток особливий статус: «Землі, на яких розташовані пам’ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації».

Ще більш суворі обмеження містить стаття 35 цього Закону, а саме: «Проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам’ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою, здійснюються за дозволом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, що видається виконавцю робіт – фізичній особі, і за умови реєстрації цього дозволу у відповідному органі охорони культурної спадщини». Стаття 37 вимагає наступного: «Будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи, що можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об’єктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об’єктів за рахунок коштів замовників зазначених робіт».

Також ми вбачаємо порушення статті 298 Кримінального кодексу України «Незаконне проведення пошукових робіт на об’єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини».

Зважаючи на це, вимагаємо:

  1. Зупинити порушення чинного законодавства та захистити від зазіхань забудовників охоронні зони харківських святинь — пам’яток історії та архітектури національного значення.
  2. Покарати винних у порушенні чинного законодавства як серед посадовців Міністерства культури, які демонструють кримінальну бездіяльність (що наводить на підозри про корупційну складову цього злочину), так і серед замовників цього будівництва та органів, причетних до видачі на нього дозволів та узгоджень.
  3. Публічно розголосити про хід перевірки за цією інформацію, вжиті заходи та покарання винних осіб, оскільки ця тема є резонансною, порушення законодавства відбувається відкрито, ЗМІ приділяють цьому варварству багато уваги.
  4. Відповідь прошу направити за адресою нашої організації.

21.10.2014 р.

Голова КР ГО «Зелений Фронт»                                                       Олег Перегон

Оставить ответ

 

Вы можете использовать эти HTML тэги

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>