Архив новостей

Август 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Июл    
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31  

Наши баннеры

Баннерообмен:

Правила комментирования

Присоединяйтесь к нам:

Кожній сові — власне ізольоване житло!

Сова

Сова

17-18 листопада цього року силами великої команди науковців та студентів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, юннатів гуртків Харківського зоопарку та Покотилівської станції, а також просто небайдужих харків’ян-волонтерів було проведено перевірку всіх 30 соварень.


Все почалося холодним осіннім ранком 17-го листопада, коли команда зібралась біля Меморіального комплексу у Харківському лісопарку. Перша соварня (двадцять хвилин ходи від Меморіалу) стала модельною, на ній куратор цього напрямку досліджень, Єгор Яцюк, продемонстрував техніку підйому на дерево та збору пелеток сов (грудки з хутра та кісток, що залишають сови після живлення – головне джерело інформації щодо складу живлення сов). Вже у першій соварні була сіра сова (Strix aluco), яка вилетіла із гніздівлі та сіла на дерево недалеко. Це стало дійсно приємним сюрпризом для всіх учасників цієї акції. Особливо це вразило школярів-юннатів, які змогли добре роздивитись птаха у біноклі. Сови цього виду є основними мешканцями штучних гніздівель та одним з найпоширеніших видів сов України.

Далі команда була розділена на три групи, кожна з яких відправилась на перевірку своїх 5-6 запланованих соварень. Дослідники за допомогою мотузок та альпіністського спорядження підіймались на дерево де розміщено штучну гніздівлю, оглядали її вміст, фіксували ознаки перебування сов або інших тварин, збирали пелетки та інші харчові залишки в гніздівлі та на землі під нею. Загалом у перший день було перевірено 16 гніздівель. Не обійшлося без та пригод труднощів, що виникали у кожної команди, наприклад, при перевірці однієї соварні застрягала мотузка, в на деяких деревах або велика кількість гілок ускладнювала підйом. Вже в повній темряві раннього осіннього вечора групи зібрались біля ватри де жваво обговорили пригоди та результати першого дня роботи.

Наймолодшая учасниця перевірки соварень — дев’ятирічна Влада юннатка Покотилівської станції.

Наймолодша учасниця перевірки соварень — дев’ятирічна Влада, юннатка Покотилівської станції.

Наступного дня, 18-го листопада, роботу проводили по тій самій схемі. Найбільшим сюрпризом того дня стала куниця, що оселилась в одній із соварень. Коли відкрили кришку соварні, побачили руде кільце із очима на носом, що дивилось з дна гніздівлі. Тварина не залишила соварню навіть після перевірки.

Встановлення штучних гніздівель проводили в рамках проведення моніторингу за станом біорізноманіття Харківського лісопарку. Спостереження за основним мешканцем гніздівель — сірою совою дає змогу відстежувати чисельність та успішність розмноження цього виду в умовах лісового масиву, що знаходиться під сильним антропогенним впливом, а також відстежувати зміни у видовому складі та співвідношенні дрібних гризунів та землерийок — основної здобичі сірої сови. Результати перевірки краще порівнювати з даними перевірок штучних гніздівель у Національному природному парку «Гомільшанські ліси». Там ці роботи ведуть вже більше десяти років, за цей період отримані достатньо повні дані про життя сірої сови у дібровах лісостепової зони.

В умовах лісостепових дібров сірі сови використовують дупла та штучні гніздівлі у період з березня по травень як місця гніздування, а у інші періоди, переважно з жовтня по

Підйом на дерева здійснювали за допомогою спелеологічного спорядження.

Підйом на дерева здійснювали за допомогою спелеологічного спорядження.

березень — як денні сховища від хижаків та непогоди. За даними цьогорічної перевірки встановлено, що загалом сови використовували майже половину з встановлених гніздівель, а саме 14 штук. Це практично співпадає з середньою часткою гніздівель, що використовують сови у Гомільшанськіх лісах – 48%. Півтора роки тому, коли була проведена перша перевірка, сови використовували 9 гніздівель, що розташовані далеко від житлових масивів, в глибині лісу. Зараз гніздівлі, що використовуються совами, розташовані більш рівномірно. Можна припускати деяке збільшення числа сов, тим більше, що за даними наших спостережень натериторії Лісопарку значно менше придатних для сов дупел, ніж у Гомільшанських лісах. Але можливо також, що сови, які вже мешкали на цій території, просто змінили характер використання своїх сховищ.

За два роки спостережень у Лісопарку відомий тільки один випадок гніздування сірих сов у соварнях – в цьому році, і це свідчить про те, що розмноження тут відбувається рідше, ніж у заповідних Гомільшанських лісах.

Пелетки, що були зібрані підчас цієї перевірки, ще не поаналізовані, але на основі минулорічних даних можна сказати, що на території Лісопарку зустрічаються усі види, найбільш характерні для наших дібров поза межами міста: руда нориця (полівка), лісові миші, землерийки. Відповідно особливостям живлення сірої сови, відмінності співвідношення видів в

Звільнення мотузки, яка застрягла

Звільнення мотузки, яка застрягла

живленні відображають зміни співвідношення видів у природі. Отже, при накопиченні достатнього об’єму даних ці спостереження дадуть змогу відстежувати певні зміни на цих двох територіях, включаючи вселення нових видів дрібних звірят, або вплив зовнішніх факторів, що можуть призвести до зменшення чисельності сов або успішності їх розмноження.

Загалом у перевірці соварень прийняли участь, співробітники Міжвідомчої лабораторії «Вивчення біологічного різноманіття та розвитку заповідної справи» ХНУ імені В.Н. Каразіна: Єгор Яцюк, Антон Влащенко, Ірина Морозова; студенти Біологічного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна: Юля Філатова, Ольга Пуковецька, Олександр Клочко; керівник гуртка юннатів Харківського зоопарку Альона Гукасова та юннати з цього гуртка Олексій Парфілов, Лена Роденко, Світлана Бєляєва, Антон Цирюлік, Алівія Аль-Амуді; Покотилівська СЮН «Юні друзі природи» – педагог-организатор Валерія Шевченко та юннати: Байдіна Дарья, Баклакова Аліна, Дмітрієнко Влада; та просто небайдужі харків’яни – волонтери досліджень біологічного різноманіття Лісопарку Кирило Попригун та Катя Шаніна.

Егор Яцюк, Антон Влащенко

Оставить ответ

 

Вы можете использовать эти HTML тэги

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>