Архив новостей

Октябрь 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Сен    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031  

Наши баннеры

Баннерообмен:

Правила комментирования

Присоединяйтесь к нам:

Від слухань до слухань: село Кручик та газове прокляття

Від слухань до слухань: село Кручик та газове прокляття

Днями «Зелений Фронт» прийняв участь у прес-конференції, що відбулася у прес-центрі «Накіпєло». А присвячена вона була чудоресії, яка переслідує останніми тижнями мальовниче село Кручик, що на Харківщині. Різні напасті бувають в різних селах. Десь занадто дощить, десь надмірно віють вітри, десь нашестя кліщів. А у Кручику своє — там газові слухання. Майже щосуботи. Вже який тиждень…

Кожне село чимось унікальне, але Кручик — це дійсно перлина Харківщини, та й в масштабах усієї України, Європи та світу йому є чим пишатися. Саме тут народився наш просвітитель Василь Назарович Каразін, а в 1806 році він заснував тут школу, яка стала першою народною школою Східної України. А ще в селі Кручик є сад-парк Василя Каразіна, багато чого цікавого та незвичного. Але головне багатство Кручика — це люди: закохані у рідний край, виховані прикладами краси та гармонії, здібні до об’єднання заради рідного краю.

І ось одного дня біля цього села вирішили розгорнутися газовидобувальники. Фірма ТОВ «Харківенергопром» несподівано заявилася в село і запросила мешканців на так звані «громадські слухання». Щоправда, слухання виявилися «липовими». Однак, про все по порядку.

Громадські слухання — то є демократичний інструмент врахування громадської думки при прийнятті екологічно значущих рішень. Дуже багато біди наробили у світі рішення, які приймалися в зачинених кабінетах високими посадовцями. І тільки участь громади може відвернути від населеного пункту чи району екологічну катастрофу, тільки відкрите обговорення дозволяє попередити порушення екологічних прав людини та захистити екологічну безпеку регіону.

Участь громадськості у прийнятті екологічно важливих рішень захищена у цивілізованих державах Європи (до яких, безумовно, належить й Україна) Орхуською конвенцією. Наша країна теж ратифікувала цей важливий документ (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_015). Орхуська конвенція передбачає наступне:

«2. Зацікавлена громадськість адекватно, своєчасно та

ефективно одержує інформацію залежно від обставин шляхом публічного повідомлення або в індивідуальному порядку на початковому етапі процедури прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища…

3. Процедури участі громадськості передбачають помірковані терміни для різних етапів, що забезпечують достатній час для інформування громадськості відповідно до пункту 2 і підготовки та ефективної участі громадськості у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища.

4. Кожна зі Сторін забезпечує участь громадськості вже на ранньому етапі, коли є всі можливості для розгляду різних варіантів і коли участь громадськості може бути найефективнішою.

5. Кожна зі Сторін ще перед поданням заяви про дозвіл на участь має сприяти, у разі потреби, потенційним заявникам у визначенні зацікавлених кіл громадськості, проведенні обговорення та надання інформації стосовно цілей подання заявки. …

7. Процедури участі громадськості дають їй можливість подавати в письмовій формі або, у разі потреби, під час громадських слухань або розгляду питання за участю заявника будь-які зауваження, інформацію, аналіз або міркування, які, на її думку, стосуються запланованої діяльності.

8. Кожна зі Сторін забезпечує, щоб у відповідному рішенні належним чином було враховано результати участі громадськості.

9. Кожна зі Сторін забезпечує, щоб після прийняття рішення державним органом громадськість була б належним чином поінформована про це рішення відповідно до належних процедур. Кожна зі Сторін надає громадськості текст рішення разом з переліком причин і міркувань, покладених в основу цього рішення».

Є в нас й національне законодавство, яке передбачає механізми проведення громадських слухань. Зокрема, у 2003 році було прийнято «Положення про участь громадськості в прийнятті рішень у сфері охорони довкілля» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0155-04), яким встановлені терміни та порядок проведення громадських слухань. Якщо хтось поставив би собі за мету порушити всі ці нормативи одними непродуманими діями, навряд чи він зміг би це зробити так глупо і так недолуго, як це зробили газовики та чомусь закохані у них з першого погляду місцеві керівники…

Мало сказати, що попередня інформація, яка мала б розглядатися на слуханнях, ще й досі належним чином не розповсюджена. Жодних оголошень в пресі про проведення слухань ніхто й не думав розповсюджувати, а на самих обговореннях не було створено умов для внесення пропозицій або зауважень щодо проектів будівництва свердловини. Взагалі незрозуміло, що виноситься на слухання та за якою саме з передбачених законодавством процедур…

Перші «слухання» у Кручику відбулися на початку серпня. Але на них нібито прийшло замало людей, отже слухання перенесли на 16 серпня. 16 серпня зібралося багато людей, але на питання громадян про екологічні ризики представники компанії відповідати не стали. Жодного альтернативного варіанту (як це мало відбуватися за законодавством) на слуханнях не розглядалося. Громада проголосувала «проти» будівництва свердловини і створила ініціативну групу задля подальшого контролю за розвитком ситуації. Ініціативна група провела подвірне опитування села, і 422 особи проголосували проти буріння в селі (з 720 мешканців Кручика). Однак і перші слухання, і опитування, були проігноровані газовиками та місцевими керівниками, які чомусь вирішили стати посіпаками газових магнатів. І ось 9 вересня раптом у селі Кручик знову відбулися слухання.

Є люди, яких можна навчити, є люди, які погано вчаться а є взагалі необучаємі. Такі, що п’ять разів поспіль можуть наступати на граблі і кожного разу дивуватися результатом. Схоже, мерія Кручика та газопідприємці трапилися з цього прошарку населення. Втретє вони прийшли на слухання без жодного конкретного документу, факту або чіткого плану. Проектна документація? Її показували тільки у згорнутому вигляді, мовляв, комерційна таємниця. Заходи безпеки? Про них розповідалося якось невпевнено та навіть суперечливо. Єдине, що говорили гості села — фразу з тієї пісні: «Всьйо будьйєт харашьо!» Але селяни тільки здаються наївними телепнями пасажирам мерседесів, що несуться по трасі. Насправді вони своєю мудрістю дадуть ще й фору заїжджим можновладцям та товстосумам. І знов місцеві мешканці проголосували проти цього проекту. І знову влада проігнорувала це рішення. Наступні слухання (про що раптом дізналася громада) вирішили проводити… в іншому селі. 30 вересня їх оголосили у Павлівці, що належить до тієї ж сільської ради, але розташована на значній відстані від місця запланованого буріння. Незважаючи на те, що шлях до сусіднього села непростий, і що слухання були організовані у незручний час, мешканці Кручика доїхали до слухань, і переконали павлівських мешканців, що підтримувати всю цю свистопляску не варто. Отже, і ці слухання влада вирішила проігнорувати (щоправда, спершу місцеві бонзи намагалися сфальшувати результати голосування). Отже, слухання пройшли, і влада… оголосила нові слухання, цього разу вже на 7 жовтня…

За дужками цієї розповіді залишилося залякування місцевих активістів, цькування захисників інтересів сільської громади, пропозиція заплатити грошей, щоб громадські лідери мовчали та інші дуже і дуже некрасиві речі. Про все це йшлося на нашій прес-конференції, відеозапис якої ви можете подивитися в Інтернеті за цим посиланням:

У прес-конференції приймали участь представниця громади села Кручик Людмила Антусевич, президент громадської організації «Допомога дікій природі» Валерій Ловчиновський, заступник голови ГО «Зелений Фронт» Олександр Богданіс та представник ГО «Печеніги» Сергій Шапаренко.

Але хотілося б згадати у цьому дописі про проблеми, до яких не дійшла розмова під час прес-конференції. А є ці проблеми дуже й дуже гострими та актуальними. Перша проблема стосується Угоди про асоціацію з ЄС, який чітко вказує, що всі міжнародні угоди в сфері охорони довкілля, які заключні сторонами раніше, є його невід’ємною частиною. Отже, таке зухвале порушення Орхуської конвенції, брудна імітація слухань є ганебним порушенням тих обов’язків, які Україна взяла на себе, підписавши Угоду. Обласна влада мовчить про те, що діється у Кручику (читай загалом по селах, де кинули око газовидобувники). Державна влада не втручається. Хтось хоче продовжити гратися з правами людини, екологічним законодавством, міжнародними обов’язками, насправді залишаючись у совдеповському феодалізмі?! Невже потрібно ще раз втлумачувати, що європейський вибір України — це перш за все повага до людини, її права на чисте довкілля.

Друге питання, яке виникає з цього приводу, стосується того, що європейський фермер, на землі якого знайшли газ, є щасливою людиною, яка отримує стільки грошей компенсацій від незручних сусідів, що зиски від цього перевищують втрати. Я вже не кажу про американських фермерів, для яких така знахідка вигідніша, ніж виграш у лотерею. А в нас, українців — все навпаки: якщо в тебе знайшли газ, то тобі не пощастило: віднімуть і землю, і спокій, і надію на майбутнє. За законодавством — одне, насправді — інше. Ніхто з магнатів навіть не розглядає можливості врахування інтересів місцевих мешканців, їхні права скоріше розглядаються як тимчасова дрібна проблема, яку треба усунути у найдешевший спосіб… Але, вибачте, де державна політика з цього питання, адже аграрії годують усю країну, і на відміну від покладів газу, родючість наших ланів при правильному догляді не вичерпується!

Всі знають, що газовики — погані сусіди. Нічний шум від буріння не дає спати мешканцям навіть доволі віддалених населених пунктів, нічне сяйво лякає худобу, радіоактивні відходи від глибинного буріння не так вже й рідко опиняються викинутими просто неба, а отруйні води в кращому випадку зливаються у громадську каналізацію, а то й просто опиняються у найближчому ставку, ставлячи на довгі роки «хрест» на місцевому тваринництві та рибальстві. Чому місцева громада має нести колосальні збитки та ризики, нічого не отримуючи навзаєм? Чому власники найдорожчих та найсучасніших автівок, яхт, літаків, маєтків, у цій ситуації мають державний захист, а власники землі — ні? Це є прямим протиріччям не тільки з діючим Європейським законодавством, але й зі здоровим глуздом, отже, усім зрозуміло, що надовго така ненормальна ситуація не протримається. Зрештою, 1 січня 2018 року вступає в силу Закон № 3038, згідно з яким рентна плата за користування надрами йтиме не тільки в державний бюджет, але й частково залишатиметься в бюджетах територіальних громад. Отже, громаді села Кручик варто протримати оборону хоча б до Нового Року, потім газові бізнесмени, скоріш за все, будуть трішки більш зговірливими. Та будуть більш схильними дослухатися до громадської думки…

А тим часом у Кручику вже проходять наступні слухання. Це схоже на анекдот, але правда.

Олег Перегон, голова КР ГО «Зелений Фронт»

Оставить ответ

 

Вы можете использовать эти HTML тэги

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>