Архив новостей

Август 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Июл    
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Наши баннеры

Баннерообмен:

Правила комментирования

Присоединяйтесь к нам:

Реферат по темі відходів

Наш сайт ще не публікував студентські роботи. Але ця робота, хоч фактично і є студентським рефератом, все ж насправді являє собою щось набагато більше. Адже авторкою реферату є не проста студентка, а активістка «Зеленого Фронту», Введенська селищна голова Анна Геращенко, яка у своєму селі Тернова майже самотужки впровадила роздільний збір відходів ще 10 років тому (паралельно з роботою селищним головою Анна навчається у Києво-Могилянській Академії). Те, що зробила у своєму селі ця тендітна жінка, зараз має зробити Україна в цілому (впровадити цивілізоване поводження з відходами), отже, її реферат можна сприймати як шпаргалку для країни, для всіх нас.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ»

Р Е Ф Е Р А Т

з навчальної дисципліни

«Європейські стандарти публічного адміністрування та Євроінтеграція»

Виконала:
Геращенко Г.Ю.
Перевірив:
Професор, д.ю.н.
Петров Р.А.

Київ, 2017

Що має бути зроблено в Україні, щоб запровадити європейські норми сортування сміття».

Вступ

Я перемогла на виборах і стала головою селищної ради саме завдяки десятирічному досвіду боротьбі із сміттєзвалищами та впровадженню сортування відходів в занедбаній селищній місцевості, із відсутністю будь-якої системи поводження із відходами взагалі. Сміття в наших, і сусідніх сільских та селищних радах просто не вивозилось.
Як і в наших селах, проблема сміття є одною із найгостріших проблем в країні, в якій постійні соціальні та політичні катаклізми не дають їй стати найактуальнішою. Водночас, це є питанням, якому в цінністній шкалі ЄС приділяється увага на рівні питання дотримання прав людини. Доказом тому, є те, що питання поводження з відходами, як частина системних заходів з охорони навколишнього середовища, займає вагоме місце в юридичних актах і договорах ЄС, зокрема в Угоді про Асоціацію. Документ, що насамперед, передбачає наближення українського законодавства до стандартів ЄС. Підписання Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС будує нові стандарти у сфері поводження з ТПВ. В угоду про Асоціацію з ЄС увійшли три Директиви Євросоюзу про поводження з відходами – Директива 2008/98 ЄС рамкова, Директива 1999/31 ЄС про захоронення відходів та Директива 2006/21/ЄС про управління відходами видобувної промисловості.

Досить розповсюдженим при обговоренні проблеми росту сміттєзвалищ в Україні є порівняння площі всіх сміттєзвалищ із площею певної європейської країни. Будемо оригінальні, згідно даних екологічного моніторингу, проведеного харківською еко-журналісткою Анною Прокаєвою, і розробленою разом із активістами екологічної мапи: “Бодай-яким відокремленим збором вторсировини охоплено лише 2% населених пунктів України”. Але і в цих “локомотивах змін щодо сортування сміття” відбувається сортування лише частки сміття: насамперед ПЕТ — та склотари.

На прикладі нашої селищної ради, встановлені контейнери для роздільного збору сміття збирають пет-пляшки, склотару та трохи поліетилену. Про збір небезпечних відходів: ртутних термометрів, батарейок, люмінесцентних ламп мови не йде, адже цей збір потребує зовсім іншого регулювання та підходу, якій ми не можемо собі дозволити за рівнем розвитку.

У звіті Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства вказано, що за 2016 рік в Україні утилізували лише до 3% всіх відходів, ще 2% спалили. Для країн ЄС  відповідна цифра становить 39%. Куди везти батарейки та інші небезпечні відходи взагалі незрозуміло, адже за даними Анни Прокаєвой, отримані на її запити відповіді Міністерства не дають чіткого розуміння де в Україні існують заводи, які офіційно мають право переробляти батарейки та люмінесцентні лампи.

З 2018 року в Україні набувають сили нові правила поводження з побутовими відходами згідно внесеним змінам до закону «Про відходи». Закон у новому вигляді, із правками, внесеними попередньо, насамперед, змушує органи місцевого самоврядування забезпечити сортування сміття та забороняє утилізацію не відсортованого сміття. Чи готові до таких кардинальних змін у сфері поводження із відходами на містах представники органів місцевого самоврядування? Ні. Чому? Не тільки через брак коштів, бажання, досвіду, та низьку свідомість як населення, так і самих чиновників. Насамперед, якщо відкрити ЗУ “Про відходи”, побачимо, що він написаний тими, хто цією проблемою не переймається. Треба закон? Тримайте. В ньому ніби все є, але, в ньому майже нічого немає, якщо хтось дбає саме про результат, а не про красиві, розлогі розмірковування. Тож, підписавши Угоду про Асоціаціє з ЄС, Україна стоїть перед необхідністю переходу на абсолютне нове розуміння того, що саме є відходами (починаючи від їх “виробництва”), та відповідно до цього, зовсім інших цілей, спрямованих на мінімізацію обсягів залишкових продуктів. При цьому слід виключити з нашого закону декларативні, розлогі, незрозумілі, таки, що можуть тлумачитись так або інакше, визначення та пункти.

Директиви ЄС від Закону України “Про відходи” відрізняються принциповими речами.

По-перше, вони написані Людиною для Людини. Чіткою, зрозумілою для кожного мовою.

Директиви ЄС мають чітке формулювання стосовно визначення ключових понять.

В них є цілісний погляд на проблему із відходами (запровадження підходу, який враховує весь життєвий цикл продукції ).

В Директивах чітко окреслена мета і те, як вона може бути досягнута.

В них присутні кількісні показники, конкретні задачі, які необхідно досягти країнам, та граничні терміни цього досягнення.

Повне охоплення, чітке розуміння і конкретика — це те, що відрізняє Директиви ЄС від Закону України “Про відходи”.

Розглянемо важливі пункти, які необхідно буде змінювати в нашому законодавстві шляхом імплементації європейських законів.

Насамперед те, що стосується визначень. В Директиві 2008/98 ЄС даються чітки ознаки таким поняттям, як “відходи”, “небезпечні відходи”, “біо-відходи”, “виробник відходів”, “власник відходів”, “управління відходами”, “збір”, “роздільний збір”, “запобігання утворенню”, “повторне використання”, “обробка”, та інше — що є ключовим змістом, за думкою вітчизняних експертів, для вирішення проблеми поводження із відходами. Адже в українському законодавстві застосоване досить широке тлумачення окремих термінів, а певні, важливі для охоплення проблеми і її вирішення, поняття, відсутні.

Для порівняння: Директива 2008/98 ЄС “відходи — будь-які речовини, матеріали і предмети, яких власник позбувається, має намір чи зобов’язаний позбутись”.

ЗУ “Про відходи”- “відходи, будь-які речовини, матеріали і предмети утворились у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбуввається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.”

Іншим прикладом доволі декларативного характеру, без чітких кількісних показників, мети та відповідно задач для вирішення конкретної проблеми, яким є нинішній ЗУ “Про відходи”, є стаття 20, в якій вказано про повноваження районних державних адміністрацій. Заходи, які згідно цього закону, мусить вжити райдержадміністрація будь-якого району є досить розлогими і на практиці так само і вживаються, їх дієвий слід залишаються хіба що на папері для звітності, цілі та задачі не є чіткими, не мають кінцевих термінів та кількісних та якісних показників. Суто бюрократичним “сленгом” по-пунктах в них написано наступне: “компетенція райдержадміністрацій це “ виконання Конституцій; участь у розробленні…; організація розроблення та здійснення регіональних і місцевих програм; координація та сприяння; організація та сприяння; здійснення контролю; взаємодія з органами місцевого самоврядування; залучення та об’єднання; здійснення контролю за додержанням….”

Більше конкретики містить хіба що стаття, де визначаються повноваження органів місцевого самоврядування, які зазвичай втілюють ті, чи інші, в переважній більшості несистемні заходи без “координації та сприяння” з боку інших представників центральної виконавчої влади.
Директива 2008/98 ЄС ставить амбітну ціль – наближення ЄС до суспільства тотального рецайклінгу. Вона надає пріоритет заходам з попередження утворення самих відходів, заохочує роздільне збирання сировини та повторне використання продуктів. Розглядає сміття не як відходи, а як цінний ресурс із яким треба працювати. Директива встановлює критерії віднесення відходів до категорії побічних продуктів і процедури, за якими настає кінець статусу відходів.

Важливим пунктом в цій Директиві є визначення класу відходів, які є небезпечними. Визначення небезпечності загалом базується на законодавстві Співтовариства про хімічні речовини, включаючи граничні значення концентрацій небезпечних компонентів.  Небезпечні відходи мають регулюватися суворими специфікаціями.

Імплементація зазначеного положення має стати однією з найбільш значних змін у нормативно-правовому полі України. Оскільки в ЗУ “Про відходи” розподілення небезпечних відходів на класи та концентрації подібних речовин  взагалі відсутнє. ЗУ “Про відходи”, ст.34 Вимоги щодо поводження з небезпечними відходами Усі небезпечні відходи за ступенем їх шкідливоо впливу на навколишнє природне середовище та на життя та здоров’я людини поділяються на чотири класи та підлягають обліку”. Далі шукаємо, а які ж саме речовини відносяться до того чи іншого класу небезпечних відходів в…Наказах Міністерства надзвичайних ситуацій та в Постанові головного санітарного лікаря України від 1999 року “Держсанпін 2.2.7. 029-99”

Разом із внесенням до ЗУ класів небезпечних відходів виникають нові норми вимог і відповідальності підприємств, які збирають та утилізують небезпечні відходи.

Встановлюється дозвільна система для установ, що здійснюють операції з видалення чи утилізації відходів з особливими зобов’язаннями щодо управління небезпечними відходами.

Запроваджується реєстр таких установ, якій, зрозуміло, мусить бути відкритим для пересічного громадянина.

Іншими “новинками” від ЄС є:

- Необхідність розрізняти поняття попереднього зберігання відходів до збору, збір відходів та зберігання відходів до обробки

- Встановлення загальної екологічної стратегії поводження з відходами. На підставі цієї стратегії належить запровадити систему, щоб запобігти, зменшити та, наскільки це можливо, ліквідувати із самого початку джерела забруднення або шкоди. Для вдосконалення способу втілення заходів із запобігання утворенню відходів надалі та для поширення найкращих практик у цій сфері, необхідно закріпити положення, що стосуються саме запобігання утворенню відходів, та вимагати від країни розвивати саме стратегію запобігання утворенню відходів, враховуючи повний життєвий цикл відходів. Що для українського законодавства та усталеного погляду на тему “боротьба із відходами”, є по-суті, радикальним, революційним переворотом світогляду.

Такі заходи повинні мати на меті розірвання зв’язку між економічним ростом та екологічними наслідками, пов’язаними з виробництвом відходів. Громадськість та всі зацікавлені сторони мусять мати можливість брати участь у розробці подібних стратегій.

- Запровадження принципу розширеної відповідальності виробника. Встановлює чіткі правила покриття витрат, згідно яких забруднювач платить за переробку та утилізацію майбутніх відходів.

Цей принцип заохочує виробника розробляти нові технології виробництва  товарів, що  враховують та полегшують ефективне використання ресурсів впродовж усього їхнього життєвого циклу.

- Запроваджує вимоги до планування управління відходами.

-  Встановлює обов’язок поводитися з відходами так, щоб це не вплинуло негативно на довкілля чи здоров’я людини,

- Заохочує правовими методами застосовувати ієрархію відходів.  Ієрархія відходів закладає порядок пріоритету для того, що є найкращим варіантом для довкілля та здоров’я людини. Відповідно ієрархії відходів та з метою зменшення викидів парникових газів з відходів на місцях захоронення, згідно Директиви  2008/98 ЄС, необхідно налагодити  відокремлене збирання та належну обробку біо-відходів для вироблення екологічно безпечного компосту та інших матеріалів на основі біо-відходів. Після оцінки управління біовідходами Комісія підтримає відповідні пропозиції для законодавчих заходів.

- Надає перевагу переробці та утилізації, а не видобутку біогазу та тепла із утилізованих відходів. Директива встановлює, коли спалювання твердих побутових відходів може вважатись енергетично ефективним і може розглядатися як утилізація.

- Заохочує збереження природних ресурсів, в контексті теми поводження із відходами, тобто досягти мінімізації їх утворення від самого початку. Простою мовою, як приклад: “мінімізація пакування, заміщення плівки на перероблений папір”.

- Застосовує ефективні та послідовні правила поводження з відходами, окрім деяких винятків, до рухомої власності, від якої власник позбавляється.

- Регламентує правила, що стосуються побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною. Це, зокрема, встановлення контролю за всім, що стосується збору, транспортування, обробки, використання та ліквідації побічних продуктів тваринного походження, включаючи відходи тваринного походження, не допускаючи загрози для здоров’я людей.

- Встановлює критерії  безвідходності, що забезпечує високий рівень екологічного захисту, а також екологічну та економічну користь; можливі категорії відходів, для яких можна запровадити критерії та специфікацію «безвідходності», серед яких: будівельне сміття, зола,шлаки, металобрухт, агрегати, шини, текстиль, компост, паперове сміття та скло.

Щодо строків імплементації: розробка та прийняття національного законодавства протягом 3-5 років, на підготовку планів щодо управління відходами згідно із визначенними пріоритетами та розробленою програмою щодо попередження утворення відходів дається 3 роки.

Перелік використаних джерел

  1. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.
    1. Директива 2008/98 ЄС рамкова,
    2. Директива 1999/31 ЄС про захоронення відходів
    3. Директива 2006/21/ЄС про управління відходами видобувної промисловості.
    4. Право Європейського Союзу: Підручн. / За ред. Р.А.Петрова.– К.: Істина, 2017.– 384 с.
    5. Закон України «Про відходи».
    6. ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні”.
    7. Постанова головного санітарного лікаря України від 1999 року “Держсанпін 2.2.7. 029-99”

Інші джерела:

9. https://euukrainecoop.net/2017/10/02/waste-management-in-ukraine/

10. http://begemot.media/news/obyazalas-sortirovat-musor/

11. https://ecology.unian.ua/trash/2232196-kabmin-shvaliv-natsionalnu-strategiyu-povodjennya-z-vidhodami-do-2030-roku.html
12.https://24tv.ua/ru/nevynosimaja_legkost_musora_kak_rada_reshila_problemu_othodov_v_ukraine_odnoj_popravkoj_n851752

13. http://www.eurointegration.com.ua/rus/experts/2017/08/23/7069858/

14. http://gazeta.dp.ua/23242/s-1-yanvarya-2018-goda-ukraina-obyazana-sortirovat-ves-svoj-musor-kto-za-eto-zaplatit

2 комментариев к Реферат по темі відходів

Оставить ответ

 

Вы можете использовать эти HTML тэги

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>