Архив новостей

Июнь 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Май    
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Наши баннеры

Баннерообмен:

Правила комментирования

Присоединяйтесь к нам:

Харків, сад Шевченка

Оскільки тема саду Шевченка в місті Харкові все ще актуальна як ніколи, то до вашої уваги пропонуються Зауваження ГО «Зелений Фронт» щодо листа 29.05.2017 № 08-07/1802/2-17(відповідь Г. Кернеса на запит Народного депутата України Ярослава Маркевича).
Нажаль, цей лист, надісланий мером депутату, містить цілу низку неправдивих, перекручених відомостей, таких, що не відповідають дійсності та нормативам діючого в Україні законодавства. Спробуємо проаналізувати надану депутату інформацію.


1. Цитата з листа: «У той же час, 19 квітня 2017 року СКП «Харківзеленбуд» Харківської міської ради, на балансі якого знаходиться сад імені Т.Г. Шевченка, проводилися роботи по ліквідації наслідків стихійного лиха, оскільки стан зелених насаджень загрожував життю, здоров’ю та майну громадян, – розкряжування повалених стовбурів та гілок дерев внаслідок снігопаду, вітролому з подальшим вивозом відповідно до вимог Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 р. № 105, та Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045 (далі – Порядок).»
Дійсно, 18-19 квітня у Харкові відбувалося стихійне лихо, яке проявилося у випадінні снігу, виникненні буревію, зламу великої кількості дерев на вулицях та скверах. Втім, у саду Шевченка у Харкові були зрубані дерева на дні декоративного яру, який повністю захищає дерева, що в ньому ростуть, від вітру та негоди. Нагадаємо, що вирубані дерева росли на схилах та дні яруги, в яку люди заходити не мають можливості через її круті схили та велику глибину. Таким чином, навіть якщо б у цій місцевості знаходилися аварійні дерева, вони б не загрожували життю та здоров’ю жодної людини, оскільки відпочивальники ніколи не заходять у яр, не проводять там час, на дні та схилах яру не відбувається ніякої діяльності. Чисельні фото з місця подій чітко вказують, що дерева були спиляні, а не повалені вітром. Отже, цей фрагмент відповіді має ознаки наступних правопорушень:
Ст. 188-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення: «недодержання встановлених законом строків надання відповіді на запит народного депутата України, надання неправдивої або неповної інформації на такий запит тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 – 4250 грн.)».
Ст. 351 Кримінального кодексу України — невиконання службовою особою законних вимог народного депутата України, депутата місцевої ради, створення штучних перешкод у їх роботі, надання їм завідомо неправдивої інформації, такі дії караються штрафом від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
Однак, і самі дії харківської влади під час стихійного лиха є суто незаконними, адже під час беру вію в місті було повалено багато дерев, обірвані дроти комунікаційних мереж, що спричинило незручності та ризики для харків’ян та відвідувачів міста. Замість того, щоб спрямувати усі наявні сили на вирішення нагальних проблем, ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації природного характеру, міська влада спрямувала частину наявних потужностей та сил на роботу з незаконного знесення зелених насаджень задля реалізації власних хворобливих амбіцій. Таким чином додатково були порушені правила ліквідації надзвичайних ситуацій, викладені у Кодексі цивільного захисту України (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5403-17), бюджетні норми, пов’язані з фінансуванням робіт, спрямованих на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій тощо.
2. Цитата: «Підставою для проведення розкряжування зелених насаджень стали складні погодні умови протягом 18-19 квітня 2017 року. Поєднання таких метеорологічних явищ, як випадення мокрого снігу та вітер, за інтенсивністю відноситься до стихійного явища, що підтверджується інформаційними даними Харківського регіонального центру з гідрометеорології від 04.05.2017 р. №36-07/491».
Як свідчить пункт 9.1.16 «Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06/page): «До розцінки робіт з видалення дерев включаються: зняття дерева, розкряжування стовбура, корчування пеньків та вивезення деревини і гілок. Деревина видалених дерев оприбутковується та використовується для власних потреб або реалізується за ринковими цінами. Кошти від реалізації деревини поступають балансоутримувачу об’єктів державної чи комунальної форми власності та використовуються на покриття витрат. Гілки та непридатна деревина утилізуються, про що складається акт». Отже, «розкряжування зелених насаджень» — це процес, який є неможливим, оскільки зелені насадження спочатку зносяться, зрубуються, а вже потім йде розкряжування стовбурів зрубаних дерев. Розкряжування фактично є способом підготовки деревини до транспортування до місця переробки з подальшим використанням деревини задля різноманітних потреб. У відповіді йдеться про «розкряжування», тобто процес, якому передувало знесення, вирубування дерев, на якій підставі воно відбувалося — інформація відсутня.
Підставою для «розкряжування», або знесення, зрубання зелених насаджень не можуть бути погодні умови як такі або навіть стихійні явища. Виключний перелік підстав для знесення дерев міститься у «Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах», затвердженому Постановою Кабміну України №1045 (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1045-2006-%D0%BF). Ось він: «Видалення зелених насаджень здійснюється у разі:
будівництва об’єкта архітектури на підставі документів, визначених частиною першою статті 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”;
знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 сантиметрів;
ліквідації аварійної ситуації на інженерних мережах населеного пункту;
відновлення світлового режиму в житловому приміщенні, що затіняється деревами;
проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на трансформаторній підстанції і розподільному пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційній і кабельній електромережі;
досягнення деревом вікової межі;
провадження господарської діяльності на території розсадників з вирощування декоративних дерев та кущів;
ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації».
Пункт 42 статті 2 Кодексу Цивільного захисту України має таке формулювання: «стихійне лихо — природне явище, що діє з великою руйнівною силою, заподіює значну шкоду території, на якій відбувається, порушує нормальну життєдіяльність населення, завдає матеріальних збитків». В українському законодавстві немає визначення терміну «стихійне явище», тим більше така подія не дає права зносити зелені насадження, проводити розкряжування знесених стовбурів тощо.
3. Цитата: «Відповідно до п. 8 Порядку у процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров’ю чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень здійснюється негайно з подальшим оформленням акта обстеження».
Як вказано у цьому ж листі, за даними Гідрометцентра (єдиний державний орган, який визначає ступінь та силу природних явищ погодного характеру в Україні), мало місце «стихійне явище», а не «стихійне лихо». Про жодну аварійну або надзвичайну ситуацію (визначення цих термінів чітко сформульовані у Кодексі цивільного захисту України) у саду ім. Шевченка також не згадано. Таким чином, залишається «загрожує життю, здоров’ю чи майну громадян та/або юридичних осіб». Втім, місце зростання видалених дерев (дно та стінки яруги) унеможливлюють таку загрозу, оскільки люди там не ходять, немає ані об’єктів юридичних осіб, ані майна громадян. Знов бачимо неправдиві, перекручені відомості.
4. Цитата: «Таким чином, видалення зелених насаджень здійснювалося у зв’язку з ліквідацією наслідків стихійного лиха, що було викликане погодними умовами, оскільки стан зелених насаджень загрожував життю, здоров’ю та майну громадян, за наслідками якого Міською комісією, яка діє на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради 22.02.2007 р. № 182, виконано обстеження видалених зелених насаджень на території саду імені Т.Г. Шевченка та складено акти згідно з п. 8 Порядку».
На сайті ДСНС, де фіксуються усі стихійні лиха, які мають місце в Україні, немає жодної інформації про якесь стихійне лихо у саду ім. Шевченка у Харкові. Не наводиться жодного аргументу, яким саме чином загрожували безпеці людей здорові дерева, порубані заради будівництва ніким не узгоджених водоймищ, які забажали створити міські посадовці. Далі: згідно «Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах», будь-яке видалення зелених насаджень відбувається за певним алгоритмом: спочатку приймається рішення про таку дію, потім — створюється комісія, проводиться обстеження тощо. Яке відношення до знесення зелених насаджень у Саду Швеченка може мати комісія, створена у 2007 році? Це тоді нібито відбулися якісь стихійні явища у цьому саду? Тоді рішення цієї комісії за 10 років вже стратили чинність. Адже у Порядку чітко прописані усі терміни дії усіх документів та рішень. У 2017 році посилатися на якусь комісію нібито створену у 2007 році — це взагалі нонсенс.
5. «Згідно зі ст. 13 Закону України «Про екологічну експертизу», здійснення державної екологічної експертизи є обов’язковим для видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України
Проведення робіт з реконструкції рекреаційної зони саду ім. Т.Г. Шевченка по вул. Сумській, 35, у м. Харкові до переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затверджених постановою КМУ № 808 від 28.08.2013 р., не відноситься».
Згідно даних Мінприроди, Сад Шевченко у Харкові є ботанічною пам’яткою природи (http://pzf.land.kiev.ua/pzf-obl-20.html). А згідно Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ст. 8, «Основні засоби збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду… додержання вимог щодо охорони територій та об’єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, проведення екологічних експертиз;». Також вимога щодо проведення екологічної експертизи міститься у статті 40: «В охоронних зонах не допускається будівництво промислових та інших об’єктів, мисливство, розвиток господарської діяльності, яка може призвести до негативного впливу на території та об’єкти природно-заповідного фонду. Оцінка такого впливу здійснюється на основі екологічної експертизи, що проводиться в порядку, встановленому законодавством України…» Більше того, стаття 64 цього ж Закону передбачає відповідальність за «в) організації на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, в їх охоронних зонах господарської діяльності без попереднього проведення екологічної експертизи або з порушенням її висновків». (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2456-12/page3).
Закон України «Про екологічну експертизу» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/45/95-%D0%B2%D1%80/page) у статті 15 серед вимог щодо документації висуває таку: «забезпечення збереження, охорони і відтворення об’єктів рослинного і тваринного світу та природно-заповідного фонду».
У згаданій у відповіді Постанові КМУ №808 є стаття 30, наведемо її повністю: «Нове будівництво об’єктів, господарська діяльність (за винятком лісогосподарської) в охоронних зонах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, на територіях, прилеглих до водоохоронних зон, прибережних захисних смуг водних об’єктів, зон санітарної охорони». А у статті 15 передбачена екологічна експертиза щодо будівництва водосховищ. Отже, екологічна експертиза для цього будівництва (реконструкції) є обов’язковою. (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/808-2013-%D0%BF).
6: «До того ж, здійснення державної екологічної експертизи при виконанні робіт із ліквідації наслідків стихійного явища чинним законодавством не передбачено».
Знесення дерев в межах створення заздалегідь спланованих штучних водоймищ не є і не може вважатися «виконанням робіт з ліквідації наслідків стихійного явища».
7: «Щодо будівельних робіт на території саду ім. Т.Г. Шевченка у м. Харкові зазначаємо, що роботи виконуються відповідно до проектної документації «Реконструкція рекреаційної зони саду імені Т.Г. Шевченка по вул. Сумській, 35»»
Саме ця проектна документація й має пройти екологічну експертизу згідно діючого законодавства, адже вона частково реалізовуватиметься на території об’єкту природно-заповідного фонду України.
8: «З урахуванням того, що проектна документація, що запитується у зверненні, складається з 5 томів (близько 300 стор. форматів А4, АЗ, А2, А1), тобто за обсягом є дуже об’ємною, а тому відкопіювати та надати на Вашу пропозицію документацію неможливо з огляду на відсутність технічної та матеріальної можливості, проте вона є відкритою для ознайомлення в установленому чинним законодавством порядку».
Закон України «Про доступ до публічної інформації»дійсно передбачає таку форму відповіді, а саме, у статті 21, пп. 2-3: «У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно». Втім, у цій статті є п. 4: «При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується». Отже, якщо інформація є цікавою для суспільства, відмовити через її великі обсяги неможливо.
Втім, вказаний Закон не має ніякого відношення до цієї ситуації. Адже міська влада відповідає не на запит громадянина про доступ до публічної інформації, а на запит Народного депутата України. Закон України «Про статус народного депутата» не передбачає відмови депутату у наданні інформації через її великий обсяг або через складність її копіювання. До того ж стаття 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вимагає: «Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях». Аналогічна вимога міститься у статі 2 цього ж Закону. Таким чином, у разі неможливості надання паперової копії, Харківська міська влада мала б надати електронну копію зазначеної документації. Відмова ж, яка не передбачена чинним законодавством, є грубим порушенням ст. 188-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 351 Кримінального кодексу України (див. вище).
9. «Ураховуючи вищевикладене, повідомляємо, що проектна документація на виконання будівельних робіт у Харківському зоопарку, а також висновки екологічної експертизи щодо будівництва знаходяться в комунальній організації «Харківський зоологічний парк» та доступна для ознайомлення».
Це — чергове порушення зазначених нормативів, які стосуються надання відповідей на депутатські звернення та запити. Якщо дійсно міська влада не має можливості надати інформації. Щодо свого комунального підприємства, вона мала переслати звернення за адресою зоопарку та повідомити про це Народного депутата.
Вимагаємо виправити припущені при наданні відповіді Народному депутату України помилки та надати повну, передбачену законом, відповідь на поставлені запитання. Також вимагаємо покарати винних у наданні депутатові сфальшованої інформації, незаконній відмові депутатові, у відмові надати необхідну для його роботи інформацію

З повагою Олег Перегон, «Зелений Фронт»

Фото – сад Шевченка, яр міст навпроти зоопарка

Оставить ответ

 

Вы можете использовать эти HTML тэги

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>