Архив новостей

Сентябрь 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Июл    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30  

Наши баннеры

Баннерообмен:

Правила комментирования

Присоединяйтесь к нам:

«Думайдан-2016» — експерти об’єднують сили в боротьбі за дерева

Нещодавно у Києві, у Домі Кіно зібралися представники великої кількості громадських організацій та ініціатив. Разом зійшлися експерти та активісти доволі різних організацій — екологічних та правозахисних. А зібрала їх ініціатива під назвою «Думайдан».

Зустріч 4 квітня відбулася в межах міжнародного кінофестивалю документального кіно «Docudays UA». А її головним ініціатором стала Міжнародна Гельсінська Спілка з прав людини — відома правозахисна організація. Правозахисники не вперше переймаються екологічними правами громадян та долею зелених насаджень, нагадаємо, що під час безумної авантюри харківської міської влади у Парку Горького в 2010 році саме правозахисники зіграли дуже важливу роль, не допустивши масового незаконного засудження харків’ян, зупинивши масові побиття громадян міліцією тощо.

Організаторами «Думайдану-2016» на захист зелених насаджень стали п’ять організацій — Українська Гельсінська спілка з прав людини, Міжнародна благодійна організація “Екологія – Право – Людина”, Громадська організація Центр правових та політичних досліджень “СІМ”, Екологічна громадська організація “Зелений Світ” та Громадська організація “Зелений Фронт”. Кожна з цих організацій підготувала експертний виступ та свої пропозиції щодо резолюції зібрання та подальшої роботи «Думайдану».

Планується, що за рік експертна громада, яка вже об’єдналася та ще долучиться в процесі подальшої роботи, розробить такі пропозиції щодо законодавства, підзаконних актів, дій громадських активістів та інших учасників вирішення проблеми зелених насаджень, які кардинально змінять жахливу на сьогоднішній день ситуацію зі збереженням дерев та газонів українських населених пунктів на краще. При цьому проект не має на мені обмежуватися лише теоретичними розробками, вже на сьогоднішній день учасники цього потужного об’єднання втрутилися в дві резонансні конфліктні ситуації, пов’язані з масштабними зазіханнями на зелені насадження, одне з яких мало місце у Ірпені, друге — в Києві. Також заплановано за рік провести антирейтинг населених пунктів України, щоб вирахувати той, де поводження з зеленими зонами є найжахливішим, тобто влада — найогидніша. До речі, у міста Харкова є всі шанси здобути «перемогу»…

З виступами учасників «Думайдану-2016» можна ознайомитися тут:

Матеріал про зустріч у Києві на сайті УГСПЛ: http://helsinki.org.ua/articles/dumajdan-2016-ekolohichni-prava-je-indykatorom-spravzhnoji-demokratiji/

Коротко про першу зустріч у Києві:

Юрист Гельсінської Спілки Олена Сапожнікова розповіла, що проект «Думайдан» з’явився як спроба поєднати зусилля різних напрямків діяльності, що є в УГСПЛ.

«Наша мета – щороку шукати найгострішу проблему із порушенням прав людини та дослідити її за допомогою експертів у цій сфері, щоб донести до громадськості та влади можливі варіанти її вирішення», – сказала вона.

Для цього Гельсінська Спілка буде проводити прес-конференції та круглі столи. Ідею цьогорічного проекту підказали експерти-екологи міжнародної благодійної організації «Екологія – Право – Людина».

Еколог МБО «Екологія – Право – Людина» Катерина Норенко на прикладах фотографій показала, як катастрофічно зменшилася кількість зелених насаджень у Києві за останні п’ятдесят років. Експерти організації дослідили можливі причини такої ситуації, користуючись даними з відкритих джерел.

«На сайті Київської міськради ми знайшли близько 3000 рішень, якими зелені зони передаються у приватну власність під забудову та індивідуальне садівництво, – повідомила Катерина Норенко. – Цими рішеннями були внесені зміни до програми розвитку зелених зон Києва».

У 2005 році Київ підписав Екологічну угоду міст, згідно з якою на відстані до 500 метрів від кожного будинку мав бути парк, але угода ця не виконується. У чинному генплані затверджена норма 20 квадратних метрів зелених насаджень на кожного мешканця міста. У Мінську ця норма у 3,5 рази, а у Портленді – у 31 раз більша, ніж у Києві.

«Згідно статистичній довідці, щодня в Україні через забруднене довкілля помирає близько 500 осіб», – сказала Катерина Норенко.

Юрист МБО «Екологія – Право – Людина» Наталія Куць розповіла, що в актах обстеження зелених насаджень часто вказують завідомо неправдиву інформацію щодо їхньої аварійності. Таким чином, ініціатори видалення дерева уникають сплати відновленої вартості. Частими порушеннями є також підробка ордерів на видалення зелених насаджень або видача їх посадовими особами, які не мають на це повноважень.

«Причина цих порушень у тому, що контроль у сфері охорони зелених насаджень або не здійснюється, або є неефективним, – сказала Наталія Куць. – Наприклад, територіальні органи Державної екологічної інспекції України не мають права оперативно виїжджати на місце події. Для цього потрібно спочатку отримати дозвіл від вищестоящого органу влади, що може тривати від двох тижнів до чотирьох місяців».

Викликати на місце події поліцію для фіксації правопорушення не має сенсу, бо вона не має права складати протоколи за незаконне видалення, пошкодження насаджень.

На думку Наталії Куць, для подолання цих недоліків потрібно прийняти ряд рішень у трьох групах: нормативно-правовій, інституційній та бюджетній. Серед них: відповідальність за ряд порушень та реформа фонду охорони навколишнього середовища. Штрафи за вирубку мають направлятися на розвиток зелених насаджень. Поліція має отримати право складати протоколи за незаконне видалення, пошкодження зелених насаджень, а місцеві органи Державної екологічної інспекції – отримати більш широкі повноваження.

Еколог МБО «Екологія – Право – Людина» Олексій Василюк повідомив, що раніше лісопарки мали окремий природоохоронний статус. Але з часом вони його втратили, перетворившись у прості зелені зони. Через це органи місцевого самоврядування почали видавати дозволи на вирубку лісопарків, як це сталося, наприклад, у Харкові. Крім того, лісники сприймають лісопарки як ліси у межах міста. Для них діють спеціальні правила, які дозволяють масові санітарні вирубки.

«Народний депутат Ігор Луценко висунув ідею повернути лісопаркам природоохоронний статус, щоб вберегти їх від вирубок», – сказав Олексій Василюк.

Голова координаційної ради ГО «Зелений Фронт» Олег Перегон вважає, що майже всі вирубки зелених насаджень у містах та селищах пов’язані із фінансовими питаннями, бо ціна землі, наприклад, У Києві, доходить до 1800 доларів за сотку, а кубометр дуба коштує 10 000 гривень. Отже, зацікавленість до зелених насаджень у негідників стовідсотково матеріальна. Таким чином, один з головних напрямків боротьби громади проти руйнівників зелених насаджень — це зменшення статків крадіїв деревини та загарбників землі. Серед методів такої боротьби Олег Перегон вказав шипування, пікетування місць незаконного знесення дерев та кущів, здійснення широкого розголосу правопорушень проти довкілля задля іміджевих втрат тих, хто їх вчиняє. Також він розповів про досвід міста Нюрнберг у догляді за зеленими насадженнями, який має бути втілений в Україні.

Виконавчий директор ЕГО «Зелений світ» Олександр Степаненко повідомив, що з 1994 по 2014 роки площа зелених насаджень на одного мешканця міста Тернополя зменшилася втричі: з 55,5 до 17,3 квадратних метрів.

«Оскільки місцева влада та органи самоврядування із забудовниками спільно зацікавлені у комерційному використанні площ під зеленими насадженнями, то громадськість повинна брати участь у системних діях по плануванню населених пунктів, – сказав Олександр Степаненко. – На жаль, громадські слухання з цих питань часто фальсифікуються».

Відбувається це тому, що громадяни у своїй масі не цікавляться громадськими слуханнями з цих питань, і на них присутні виключно нечисленні активісти.

Експерт УГСПЛ з охорони навколишнього середовища Зоя Дроздова повідомила про економічні та екологічні переваги зелених зон. Юрист Центру правових та політичних досліджень «СІМ» Ніна Хома розповіла про захист прав зелених активістів, які йдуть на великий ризик, стикаючись із бойовиками, найнятими забудовниками, та поліцією.

Юрист УГСПЛ Дмитро Мазурок обрав темою своєї доповіді можливості Спілки щодо захисту прав екологічних активістів у Європейському Суді. Він розповів про Конвенцію з прав людини та роботу Центру стратегічних справ УГСПЛ. Так, наприклад, перешкоджання діяльності екологів у парку Горького у Харкові порушує статтю десяту Конвенції “Свобода мирних зібрань”.

Керівник адвокаційного відділу УГСПЛ Борис Захаров сказав, що на базі «Думайдану» створилася дуже ефективна коаліція екологічних та правозахисних організацій. Її задача – розробити нову законодавчу базу та змінити адміністративну практику застосування існуючої. На думку правозахисника, екологічні права є індикатором справжньої демократії, бо в цій ситуації стикаються інтереси місцевої влади, забудовників та громади, яка намагається відстоювати свої права.

Заступник начальника управління екології та природних ресурсів Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА Олексій Король схвально поставився до більшості ініціатив, які були озвучені на акції, він передав учасникам привітання від усіх прогресивних посадовців КМДА. Представник київської влади доповів, що у 2015 році місцева влада створила та відремонтувала у Києві 57 парків та скверів, 22 з яких – на місцях колишнього незаконного будівництва . У цьому році планується капітальний ремонт ще у 67 скверах. За даними чиновника, площа зелених насаджень на одного киянина складає 21,6 квадратних метра. Київрада та КМДА мають намір і в подальшому розвивати мережу зелених зон загального користування, створювати та облаштовувати нові парки та сквери, зокрема, планується повернути у власність киян землю в урочищі Берковщина, яка зараз перебуває в оренді у Центра Яна Табачника «Честь имею» . На цій ділянці площею біля 7,85 га планується створити Перший громадський парк . Пообіцяв Олексій Король вирішити і проблему Біличанського лісу.

«Звісно, повернути порубані Гостомельською та Коцюбинською селищними радами дерева не вдасться, але повернути земельні ділянки до комунальних лісогосподарських земель плануємо. Так само маємо намір оформити необхідні правовстановлюючі документи й на всі території міських лісів з відповідною їх інвентаризацією», – пообіцяв чиновник КМДА.

Зустріч завершилась спілкуванням екологічних активістів та учасників проекту «Думайдан» щодо співпраці по конкретним справам захисту зелених насаджень. Зокрема, було прийнято за основу резолюцію заходу, якою передбачено ряд пропозицій, що надалі будуть більш детально обговорюватися та доопрацьовуватися представниками вищеназваних 5 громадських організацій в співпраці із представниками громади та владних інституцій, що виявлять бажання долучитися до проекту «Думайдан – 2016: збереження зелених зон у містах та селищах».

Зараз закінчується робота учасників акції над резолюцією зібрання, до якої було зібрано декілька десятків пропозицій та зауважень експертів та активістів. У резолюції вже местимуться пропозиції щодо покращення законодавства, підзаконної бази та існуючих практик поводження з зеленими насадженнями у населених пунктах.

Олег Перегон, «Зелений Фронт»

Фото:

Среди участников встречи -- активисты множества организаций и инициативных групп.

Среди участников встречи -- активисты множества организаций и инициативных групп.

А летописцем "Думайдана" стал координатор "Зеленого Фронта" Игорь Гуденко

Оставить ответ

 

Вы можете использовать эти HTML тэги

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>